| | | | |
| догматизо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | догматизо́ваний | догматизо́вана | догматизо́ване | догматизо́вані |
| родовий | догматизо́ваного | догматизо́ваної | догматизо́ваного | догматизо́ваних |
| давальний | догматизо́ваному | догматизо́ваній | догматизо́ваному | догматизо́ваним |
| знахідний | догматизо́ваний, догматизо́ваного | догматизо́вану | догматизо́ване | догматизо́вані, догматизо́ваних |
| орудний | догматизо́ваним | догматизо́ваною | догматизо́ваним | догматизо́ваними |
| місцевий | на/у догматизо́ваному, догматизо́ванім | на/у догматизо́ваній | на/у догматизо́ваному, догматизо́ванім | на/у догматизо́ваних |
