| | |
| договоря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | договоря́тися, договоря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | договоря́ймося, договоря́ймось |
| 2 особа | договоря́йся, договоря́йсь | договоря́йтеся, договоря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | договоря́тимуся, договоря́тимусь | договоря́тимемося, договоря́тимемось, договоря́тимемся |
| 2 особа | договоря́тимешся | договоря́тиметеся, договоря́тиметесь |
| 3 особа | договоря́тиметься | договоря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | договоря́юся, договоря́юсь | договоря́ємося, договоря́ємось, договоря́ємся |
| 2 особа | договоря́єшся | договоря́єтеся, договоря́єтесь |
| 3 особа | договоря́ється | договоря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| договоря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | договоря́вся, договоря́всь | договоря́лися, договоря́лись |
| жін. р. | договоря́лася, договоря́лась |
| сер. р. | договоря́лося, договоря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| договоря́вшись |
