| до́гові́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | до́гові́р | до́говори́ |
| родовий | до́гово́ру | до́говорі́в |
| давальний | до́гово́ру, до́гово́рові | до́говора́м |
| знахідний | до́гові́р | до́говори́ |
| орудний | до́гово́ром | до́говора́ми |
| місцевий | на/у до́гово́рі | на/у до́говора́х |
| кличний | до́гово́ре* | до́говори́* |
| * Але: два, три, чотири до”гово”ри |