| | |
| догоди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догоди́тися, догоди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догоді́мося, догоді́мось, догоді́мся |
| 2 особа | догоди́ся, догоди́сь | догоді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догоджу́ся, догоджу́сь | дого́димося, дого́димось, дого́димся |
| 2 особа | дого́дишся | дого́дитеся, дого́дитесь |
| 3 особа | дого́диться | дого́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | догоди́вся, догоди́всь | догоди́лися, догоди́лись |
| жін.р. | догоди́лася, догоди́лась |
| сер.р. | догоди́лося, догоди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догоди́вшись |
| | |
| [рідко] | | |
