| дого́дний – прикметник | ||||
| (задоволений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дого́дний | дого́дна | дого́дне | дого́дні |
| родовий | дого́дного | дого́дної | дого́дного | дого́дних |
| давальний | дого́дному | дого́дній | дого́дному | дого́дним |
| знахідний | дого́дний | дого́дну | дого́дне | дого́дні |
| орудний | дого́дним | дого́дною | дого́дним | дого́дними |
| місцевий | на/у дого́дному, дого́днім | на/у дого́дній | на/у дого́дному, дого́днім | на/у дого́дних |
| [рідко] | ||||