| дого́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дого́лений | дого́лена | дого́лене | дого́лені |
| родовий | дого́леного | дого́леної | дого́леного | дого́лених |
| давальний | дого́леному | дого́леній | дого́леному | дого́леним |
| знахідний | дого́лений, дого́леного | дого́лену | дого́лене | дого́лені, дого́лених |
| орудний | дого́леним | дого́леною | дого́леним | дого́леними |
| місцевий | на/у дого́леному, дого́ленім | на/у дого́леній | на/у дого́леному, дого́ленім | на/у дого́лених |