| | |
| доголи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доголи́тися, доголи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доголі́мося, доголі́мось, доголі́мся |
| 2 особа | доголи́ся, доголи́сь | доголі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доголю́ся, доголю́сь | доголимо́ся, доголимо́сь, доголи́мся |
| 2 особа | доголи́шся | доголите́ся, доголите́сь |
| 3 особа | доголи́ться | доголя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доголи́вся, доголи́всь | доголи́лися, доголи́лись |
| жін.р. | доголи́лася, доголи́лась |
| сер.р. | доголи́лося, доголи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доголи́вшись |
