| | |
| дого́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дого́люватися, дого́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дого́люймося, дого́люймось |
| 2 особа | дого́люйся, дого́люйсь | дого́люйтеся, дого́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́люватимуся, дого́люватимусь | дого́люватимемося, дого́люватимемось, дого́люватимемся |
| 2 особа | дого́люватимешся | дого́люватиметеся, дого́люватиметесь |
| 3 особа | дого́люватиметься | дого́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́лююся, дого́лююсь | дого́люємося, дого́люємось, дого́люємся |
| 2 особа | дого́люєшся | дого́люєтеся, дого́люєтесь |
| 3 особа | дого́люється | дого́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дого́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дого́лювався, дого́лювавсь | дого́лювалися, дого́лювались |
| жін. р. | дого́лювалася, дого́лювалась |
| сер. р. | дого́лювалося, дого́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дого́лювавшись |
