| | |
| дого́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дого́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дого́люймо |
| 2 особа | дого́люй | дого́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́люватиму | дого́люватимемо, дого́люватимем |
| 2 особа | дого́люватимеш | дого́люватимете |
| 3 особа | дого́люватиме | дого́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́люю | дого́люємо, дого́люєм |
| 2 особа | дого́люєш | дого́люєте |
| 3 особа | дого́лює | дого́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дого́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дого́лював | дого́лювали |
| жін. р. | дого́лювала |
| сер. р. | дого́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дого́лювавши |
