| догорі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | догорі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | догорі́мо, догорі́м | |
| 2 особа | догори́ | догорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | догорю́ | догоримо́, догори́м |
| 2 особа | догори́ш | догорите́ |
| 3 особа | догори́ть | догоря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | догорі́в | догорі́ли |
| жін.р. | догорі́ла | |
| сер.р. | догорі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| догорі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| догорі́вши | ||