| | |
| догу́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догу́люватися, догу́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догу́люймося, догу́люймось |
| 2 особа | догу́люйся, догу́люйсь | догу́люйтеся, догу́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догу́люватимуся, догу́люватимусь | догу́люватимемося, догу́люватимемось, догу́люватимемся |
| 2 особа | догу́люватимешся | догу́люватиметеся, догу́люватиметесь |
| 3 особа | догу́люватиметься | догу́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догу́лююся, догу́лююсь | догу́люємося, догу́люємось, догу́люємся |
| 2 особа | догу́люєшся | догу́люєтеся, догу́люєтесь |
| 3 особа | догу́люється | догу́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| догу́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | догу́лювався, догу́лювавсь | догу́лювалися, догу́лювались |
| жін. р. | догу́лювалася, догу́лювалась |
| сер. р. | догу́лювалося, догу́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догу́лювавшись |
