| | |
| догуля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догуля́тися, догуля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догуля́ймося, догуля́ймось |
| 2 особа | догуля́йся, догуля́йсь | догуля́йтеся, догуля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догуля́юся, догуля́юсь | догуля́ємося, догуля́ємось, догуля́ємся |
| 2 особа | догуля́єшся | догуля́єтеся, догуля́єтесь |
| 3 особа | догуля́ється | догуля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | догуля́вся, догуля́всь | догуля́лися, догуля́лись |
| жін.р. | догуля́лася, догуля́лась |
| сер.р. | догуля́лося, догуля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догуля́вшись |
