| догі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | догі́дний | догі́дна | догі́дне | догі́дні |
| родовий | догі́дного | догі́дної | догі́дного | догі́дних |
| давальний | догі́дному | догі́дній | догі́дному | догі́дним |
| знахідний | догі́дний, догі́дного | догі́дну | догі́дне | догі́дні, догі́дних |
| орудний | догі́дним | догі́дною | догі́дним | догі́дними |
| місцевий | на/у догі́дному, догі́днім | на/у догі́дній | на/у догі́дному, догі́днім | на/у догі́дних |
| [діал.] | ||||