| доде́ржати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доде́ржати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доде́ржмо | |
| 2 особа | доде́рж | доде́ржте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доде́ржу | доде́ржимо, доде́ржим |
| 2 особа | доде́ржиш | доде́ржите |
| 3 особа | доде́ржить | доде́ржать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доде́ржав | доде́ржали |
| жін.р. | доде́ржала | |
| сер.р. | доде́ржало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доде́ржаний | ||
| Безособова форма | ||
| доде́ржано | ||
| Дієприслівник | ||
| доде́ржавши | ||