| | |
| додиви́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | додиви́тися, додиви́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | додиві́мося, додиві́мось, додиві́мся |
| 2 особа | додиви́ся, додиви́сь | додиві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | додивлю́ся, додивлю́сь | доди́вимося, доди́вимось, доди́вимся |
| 2 особа | доди́вишся | доди́витеся, доди́витесь |
| 3 особа | доди́виться | доди́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | додиви́вся, додиви́всь | додиви́лися, додиви́лись |
| жін.р. | додиви́лася, додиви́лась |
| сер.р. | додиви́лося, додиви́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| додиви́вшись |
