| | |
| дожартува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дожартува́тися, дожартува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дожарту́ймося, дожарту́ймось |
| 2 особа | дожарту́йся, дожарту́йсь | дожарту́йтеся, дожарту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дожарту́юся, дожарту́юсь | дожарту́ємося, дожарту́ємось, дожарту́ємся |
| 2 особа | дожарту́єшся | дожарту́єтеся, дожарту́єтесь |
| 3 особа | дожарту́ється | дожарту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дожартува́вся, дожартува́всь | дожартува́лися, дожартува́лись |
| жін.р. | дожартува́лася, дожартува́лась |
| сер.р. | дожартува́лося, дожартува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дожартува́вшись |
