| дожува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дожува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дожу́ймо | |
| 2 особа | дожу́й | дожу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дожую́ | дожуємо́, дожує́м |
| 2 особа | дожує́ш | дожуєте́ |
| 3 особа | дожує́ | дожую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дожува́в | дожува́ли |
| жін.р. | дожува́ла | |
| сер.р. | дожува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дожо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| дожо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| дожува́вши | ||