| дозволя́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дозволя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дозволя́ймо | |
| 2 особа | дозволя́й | дозволя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозволя́тиму | дозволя́тимемо, дозволя́тимем |
| 2 особа | дозволя́тимеш | дозволя́тимете |
| 3 особа | дозволя́тиме | дозволя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозволя́ю | дозволя́ємо, дозволя́єм |
| 2 особа | дозволя́єш | дозволя́єте |
| 3 особа | дозволя́є | дозволя́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дозволя́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дозволя́в | дозволя́ли |
| жін. р. | дозволя́ла | |
| сер. р. | дозволя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дозволя́вши | ||