| | |
| дозволя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозволя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дозволя́ймо |
| 2 особа | дозволя́й | дозволя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозволя́тиму | дозволя́тимемо, дозволя́тимем |
| 2 особа | дозволя́тимеш | дозволя́тимете |
| 3 особа | дозволя́тиме | дозволя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозволя́ю | дозволя́ємо, дозволя́єм |
| 2 особа | дозволя́єш | дозволя́єте |
| 3 особа | дозволя́є | дозволя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозволя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозволя́в | дозволя́ли |
| жін. р. | дозволя́ла |
| сер. р. | дозволя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозволя́вши |
