| дозира́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (доглядати; наглядати) | ||
| Інфінітив | дозира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дозира́ймо | |
| 2 особа | дозира́й | дозира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозира́тиму | дозира́тимемо, дозира́тимем |
| 2 особа | дозира́тимеш | дозира́тимете |
| 3 особа | дозира́тиме | дозира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозира́ю | дозира́ємо, дозира́єм |
| 2 особа | дозира́єш | дозира́єте |
| 3 особа | дозира́є | дозира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дозира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дозира́в | дозира́ли |
| жін. р. | дозира́ла | |
| сер. р. | дозира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дозира́вши | ||