| | |
| дозира́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доглядати; наглядати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дозира́ймо |
| 2 особа | дозира́й | дозира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозира́тиму | дозира́тимемо, дозира́тимем |
| 2 особа | дозира́тимеш | дозира́тимете |
| 3 особа | дозира́тиме | дозира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозира́ю | дозира́ємо, дозира́єм |
| 2 особа | дозира́єш | дозира́єте |
| 3 особа | дозира́є | дозира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозира́в | дозира́ли |
| жін. р. | дозира́ла |
| сер. р. | дозира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозира́вши |
