| | |
| дозріва́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати стиглим, зрілим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозріва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дозріва́ймо |
| 2 особа | дозріва́й | дозріва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозріва́тиму | дозріва́тимемо, дозріва́тимем |
| 2 особа | дозріва́тимеш | дозріва́тимете |
| 3 особа | дозріва́тиме | дозріва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозріва́ю | дозріва́ємо, дозріва́єм |
| 2 особа | дозріва́єш | дозріва́єте |
| 3 особа | дозріва́є | дозріва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозріва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозріва́в | дозріва́ли |
| жін. р. | дозріва́ла |
| сер. р. | дозріва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозріва́вши |
