| до́йнятий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | до́йнятий | до́йнята | до́йняте | до́йняті |
| родовий | до́йнятого | до́йнятої | до́йнятого | до́йнятих |
| давальний | до́йнятому | до́йнятій | до́йнятому | до́йнятим |
| знахідний | до́йнятий, до́йнятого | до́йняту | до́йняте | до́йняті, до́йнятих |
| орудний | до́йнятим | до́йнятою | до́йнятим | до́йнятими |
| місцевий | на/у до́йнятому, до́йнятім | на/у до́йнятій | на/у до́йнятому, до́йнятім | на/у до́йнятих |