| | |
| доко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доко́вуймо |
| 2 особа | доко́вуй | доко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́вуватиму | доко́вуватимемо, доко́вуватимем |
| 2 особа | доко́вуватимеш | доко́вуватимете |
| 3 особа | доко́вуватиме | доко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́вую | доко́вуємо, доко́вуєм |
| 2 особа | доко́вуєш | доко́вуєте |
| 3 особа | доко́вує | доко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доко́вував | доко́вували |
| жін. р. | доко́вувала |
| сер. р. | доко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доко́вувавши |
