| доколупа́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доколупа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доколупа́ймо | |
| 2 особа | доколупа́й | доколупа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доколупа́ю | доколупа́ємо, доколупа́єм |
| 2 особа | доколупа́єш | доколупа́єте |
| 3 особа | доколупа́є | доколупа́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доколупа́в | доколупа́ли |
| жін.р. | доколупа́ла | |
| сер.р. | доколупа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доколупа́вши | ||