| | |
| доколу́пувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доколу́пувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доколу́пуймо |
| 2 особа | доколу́пуй | доколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доколу́пуватиму | доколу́пуватимемо, доколу́пуватимем |
| 2 особа | доколу́пуватимеш | доколу́пуватимете |
| 3 особа | доколу́пуватиме | доколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доколу́пую | доколу́пуємо, доколу́пуєм |
| 2 особа | доколу́пуєш | доколу́пуєте |
| 3 особа | доколу́пує | доколу́пують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доколу́пуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доколу́пував | доколу́пували |
| жін. р. | доколу́пувала |
| сер. р. | доколу́пувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доколу́пувавши |
