| докопти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докопти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докопті́мо, докопті́м | |
| 2 особа | докопти́ | докопті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докопчу́ | докоптимо́, докопти́м |
| 2 особа | докопти́ш | докоптите́ |
| 3 особа | докопти́ть | докоптя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докопти́в | докопти́ли |
| жін.р. | докопти́ла | |
| сер.р. | докопти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доко́пчений | ||
| Безособова форма | ||
| доко́пчено | ||
| Дієприслівник | ||
| докопти́вши | ||