| докоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докоті́мо, докоті́м | |
| 2 особа | докоти́ | докоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докочу́ | доко́тимо, доко́тим |
| 2 особа | доко́тиш | доко́тите |
| 3 особа | доко́тить | доко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докоти́в | докоти́ли |
| жін.р. | докоти́ла | |
| сер.р. | докоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доко́чений | ||
| Безособова форма | ||
| доко́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| докоти́вши | ||