| докро́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докро́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докрі́ймо | |
| 2 особа | докрі́й | докрі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докро́ю | докро́їмо, докро́їм |
| 2 особа | докро́їш | докро́їте |
| 3 особа | докро́їть | докро́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докро́їв | докро́їли |
| жін.р. | докро́їла | |
| сер.р. | докро́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| докро́ївши | ||