| | | | |
| докупо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | докупо́вуваний | докупо́вувана | докупо́вуване | докупо́вувані |
| родовий | докупо́вуваного | докупо́вуваної | докупо́вуваного | докупо́вуваних |
| давальний | докупо́вуваному | докупо́вуваній | докупо́вуваному | докупо́вуваним |
| знахідний | докупо́вуваний | докупо́вувану | докупо́вуване | докупо́вувані |
| орудний | докупо́вуваним | докупо́вуваною | докупо́вуваним | докупо́вуваними |
| місцевий | на/у докупо́вуваному, докупо́вуванім | на/у докупо́вуваній | на/у докупо́вуваному, докупо́вуванім | на/у докупо́вуваних |
