| | |
| докупо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докупо́вуватися, докупо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докупо́вуймося, докупо́вуймось |
| 2 особа | докупо́вуйся, докупо́вуйсь | докупо́вуйтеся, докупо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докупо́вуватимуся, докупо́вуватимусь | докупо́вуватимемося, докупо́вуватимемось, докупо́вуватимемся |
| 2 особа | докупо́вуватимешся | докупо́вуватиметеся, докупо́вуватиметесь |
| 3 особа | докупо́вуватиметься | докупо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докупо́вуюся, докупо́вуюсь | докупо́вуємося, докупо́вуємось, докупо́вуємся |
| 2 особа | докупо́вуєшся | докупо́вуєтеся, докупо́вуєтесь |
| 3 особа | докупо́вується | докупо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| докупо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | докупо́вувався, докупо́вувавсь | докупо́вувалися, докупо́вувались |
| жін. р. | докупо́вувалася, докупо́вувалась |
| сер. р. | докупо́вувалося, докупо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докупо́вувавшись |
