| доку́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доку́чний | доку́чна | доку́чне | доку́чні |
| родовий | доку́чного | доку́чної | доку́чного | доку́чних |
| давальний | доку́чному | доку́чній | доку́чному | доку́чним |
| знахідний | доку́чний, доку́чного | доку́чну | доку́чне | доку́чні, доку́чних |
| орудний | доку́чним | доку́чною | доку́чним | доку́чними |
| місцевий | на/у доку́чному, доку́чнім | на/у доку́чній | на/у доку́чному, доку́чнім | на/у доку́чних |
| [рідко] | ||||