| | |
| доле́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доле́жуватися, доле́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доле́жуймося, доле́жуймось |
| 2 особа | доле́жуйся, доле́жуйсь | доле́жуйтеся, доле́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доле́жуватимуся, доле́жуватимусь | доле́жуватимемося, доле́жуватимемось, доле́жуватимемся |
| 2 особа | доле́жуватимешся | доле́жуватиметеся, доле́жуватиметесь |
| 3 особа | доле́жуватиметься | доле́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доле́жуюся, доле́жуюсь | доле́жуємося, доле́жуємось, доле́жуємся |
| 2 особа | доле́жуєшся | доле́жуєтеся, доле́жуєтесь |
| 3 особа | доле́жується | доле́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доле́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доле́жувався, доле́жувавсь | доле́жувалися, доле́жувались |
| жін. р. | доле́жувалася, доле́жувалась |
| сер. р. | доле́жувалося, доле́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доле́жувавшись |
