| | |
| доле́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доле́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доле́жуймо |
| 2 особа | доле́жуй | доле́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доле́жуватиму | доле́жуватимемо, доле́жуватимем |
| 2 особа | доле́жуватимеш | доле́жуватимете |
| 3 особа | доле́жуватиме | доле́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доле́жую | доле́жуємо, доле́жуєм |
| 2 особа | доле́жуєш | доле́жуєте |
| 3 особа | доле́жує | доле́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доле́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доле́жував | доле́жували |
| жін. р. | доле́жувала |
| сер. р. | доле́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доле́жувавши |
