| доліко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доліко́ваний | доліко́вана | доліко́ване | доліко́вані |
| родовий | доліко́ваного | доліко́ваної | доліко́ваного | доліко́ваних |
| давальний | доліко́ваному | доліко́ваній | доліко́ваному | доліко́ваним |
| знахідний | доліко́ваного, доліко́ваний | доліко́вану | доліко́ване | доліко́ваних, доліко́вані |
| орудний | доліко́ваним | доліко́ваною | доліко́ваним | доліко́ваними |
| місцевий | на/у доліко́ваному, доліко́ванім | на/у доліко́ваній | на/у доліко́ваному, доліко́ванім | на/у доліко́ваних |