| | |
| доліко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доліко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доліко́вуймо |
| 2 особа | доліко́вуй | доліко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доліко́вуватиму | доліко́вуватимемо, доліко́вуватимем |
| 2 особа | доліко́вуватимеш | доліко́вуватимете |
| 3 особа | доліко́вуватиме | доліко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доліко́вую | доліко́вуємо, доліко́вуєм |
| 2 особа | доліко́вуєш | доліко́вуєте |
| 3 особа | доліко́вує | доліко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доліко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доліко́вував | доліко́вували |
| жін. р. | доліко́вувала |
| сер. р. | доліко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доліко́вуваний |
| Безособова форма |
| доліко́вувано |
| Дієприслівник |
| доліко́вувавши |
