| долітце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | долітце́ | долі́тця |
| родовий | долітця́ | долі́тець |
| давальний | долітцю́ | долі́тцям |
| знахідний | долітце́ | долі́тця |
| орудний | долітце́м | долі́тцями |
| місцевий | на/у долітці́, долітцю́ | на/у долі́тцях |
| кличний | долітце́* | долі́тця* |
| * Але: два, три, чотири долітця́ |