| Доміні́чин – прикметник | ||||
| (від: Доміні”ка – ім’я) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Доміні́чин | Доміні́чина | Доміні́чине | Доміні́чині |
| родовий | Доміні́чиного | Доміні́чиної | Доміні́чиного | Доміні́чиних |
| давальний | Доміні́чиному | Доміні́чиній | Доміні́чиному | Доміні́чиним |
| знахідний | Доміні́чин, Доміні́чиного | Доміні́чину | Доміні́чине | Доміні́чині, Доміні́чиних |
| орудний | Доміні́чиним | Доміні́чиною | Доміні́чиним | Доміні́чиними |
| місцевий | на/у Доміні́чиному, Доміні́чинім | на/у Доміні́чиній | на/у Доміні́чиному, Доміні́чинім | на/у Доміні́чиних |