| | |
| домірко́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | домірко́вуватися, домірко́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | домірко́вуймося, домірко́вуймось |
| 2 особа | домірко́вуйся, домірко́вуйсь | домірко́вуйтеся, домірко́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домірко́вуватимуся, домірко́вуватимусь | домірко́вуватимемося, домірко́вуватимемось, домірко́вуватимемся |
| 2 особа | домірко́вуватимешся | домірко́вуватиметеся, домірко́вуватиметесь |
| 3 особа | домірко́вуватиметься | домірко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домірко́вуюся, домірко́вуюсь | домірко́вуємося, домірко́вуємось, домірко́вуємся |
| 2 особа | домірко́вуєшся | домірко́вуєтеся, домірко́вуєтесь |
| 3 особа | домірко́вується | домірко́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| домірко́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | домірко́вувався, домірко́вувавсь | домірко́вувалися, домірко́вувались |
| жін. р. | домірко́вувалася, домірко́вувалась |
| сер. р. | домірко́вувалося, домірко́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| домірко́вувавшись |
