| | |
| донкіхотува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | донкіхотува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | донкіхоту́ймо |
| 2 особа | донкіхоту́й | донкіхоту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | донкіхотува́тиму | донкіхотува́тимемо, донкіхотува́тимем |
| 2 особа | донкіхотува́тимеш | донкіхотува́тимете |
| 3 особа | донкіхотува́тиме | донкіхотува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | донкіхоту́ю | донкіхоту́ємо, донкіхоту́єм |
| 2 особа | донкіхоту́єш | донкіхоту́єте |
| 3 особа | донкіхоту́є | донкіхоту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| донкіхоту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | донкіхотува́в | донкіхотува́ли |
| жін. р. | донкіхотува́ла |
| сер. р. | донкіхотува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| донкіхото́ваний |
| Безособова форма |
| донкіхото́вано |
| Дієприслівник |
| донкіхотува́вши |