| | |
| допевня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допевня́тися, допевня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допевня́ймося, допевня́ймось |
| 2 особа | допевня́йся, допевня́йсь | допевня́йтеся, допевня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допевня́тимуся, допевня́тимусь | допевня́тимемося, допевня́тимемось, допевня́тимемся |
| 2 особа | допевня́тимешся | допевня́тиметеся, допевня́тиметесь |
| 3 особа | допевня́тиметься | допевня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допевня́юся, допевня́юсь | допевня́ємося, допевня́ємось, допевня́ємся |
| 2 особа | допевня́єшся | допевня́єтеся, допевня́єтесь |
| 3 особа | допевня́ється | допевня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допевня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допевня́вся, допевня́всь | допевня́лися, допевня́лись |
| жін. р. | допевня́лася, допевня́лась |
| сер. р. | допевня́лося, допевня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допевня́вшись |
