| | |
| допліта́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допліта́тися, допліта́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допліта́ймося, допліта́ймось |
| 2 особа | допліта́йся, допліта́йсь | допліта́йтеся, допліта́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допліта́тимуся, допліта́тимусь | допліта́тимемося, допліта́тимемось, допліта́тимемся |
| 2 особа | допліта́тимешся | допліта́тиметеся, допліта́тиметесь |
| 3 особа | допліта́тиметься | допліта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допліта́юся, допліта́юсь | допліта́ємося, допліта́ємось, допліта́ємся |
| 2 особа | допліта́єшся | допліта́єтеся, допліта́єтесь |
| 3 особа | допліта́ється | допліта́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допліта́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допліта́вся, допліта́всь | допліта́лися, допліта́лись |
| жін. р. | допліта́лася, допліта́лась |
| сер. р. | допліта́лося, допліта́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допліта́вшись |
