| | |
| допо́внювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допо́внювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допо́внюймо |
| 2 особа | допо́внюй | допо́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допо́внюватиму | допо́внюватимемо, допо́внюватимем |
| 2 особа | допо́внюватимеш | допо́внюватимете |
| 3 особа | допо́внюватиме | допо́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допо́внюю | допо́внюємо, допо́внюєм |
| 2 особа | допо́внюєш | допо́внюєте |
| 3 особа | допо́внює | допо́внюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допо́внюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допо́внював | допо́внювали |
| жін. р. | допо́внювала |
| сер. р. | допо́внювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| допо́внюваний |
| Безособова форма |
| допо́внювано |
| Дієприслівник |
| допо́внювавши |
