| | |
| доправля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доправля́тися, доправля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доправля́ймося, доправля́ймось |
| 2 особа | доправля́йся, доправля́йсь | доправля́йтеся, доправля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доправля́тимуся, доправля́тимусь | доправля́тимемося, доправля́тимемось, доправля́тимемся |
| 2 особа | доправля́тимешся | доправля́тиметеся, доправля́тиметесь |
| 3 особа | доправля́тиметься | доправля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доправля́юся, доправля́юсь | доправля́ємося, доправля́ємось, доправля́ємся |
| 2 особа | доправля́єшся | доправля́єтеся, доправля́єтесь |
| 3 особа | доправля́ється | доправля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доправля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доправля́вся, доправля́всь | доправля́лися, доправля́лись |
| жін. р. | доправля́лася, доправля́лась |
| сер. р. | доправля́лося, доправля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доправля́вшись |
