| | |
| допро́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допро́шуватися, допро́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допро́шуймося, допро́шуймось |
| 2 особа | допро́шуйся, допро́шуйсь | допро́шуйтеся, допро́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допро́шуватимуся, допро́шуватимусь | допро́шуватимемося, допро́шуватимемось, допро́шуватимемся |
| 2 особа | допро́шуватимешся | допро́шуватиметеся, допро́шуватиметесь |
| 3 особа | допро́шуватиметься | допро́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допро́шуюся, допро́шуюсь | допро́шуємося, допро́шуємось, допро́шуємся |
| 2 особа | допро́шуєшся | допро́шуєтеся, допро́шуєтесь |
| 3 особа | допро́шується | допро́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допро́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допро́шувався, допро́шувавсь | допро́шувалися, допро́шувались |
| жін. р. | допро́шувалася, допро́шувалась |
| сер. р. | допро́шувалося, допро́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допро́шувавшись |
