| | |
| допусти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допусти́тися, допусти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допусті́мося, допусті́мось, допусті́мся |
| 2 особа | допусти́ся, допусти́сь | допусті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допущу́ся, допущу́сь | допу́стимося, допу́стимось, допу́стимся |
| 2 особа | допу́стишся | допу́ститеся, допу́ститесь |
| 3 особа | допу́ститься | допу́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | допусти́вся, допусти́всь | допусти́лися, допусти́лись |
| жін.р. | допусти́лася, допусти́лась |
| сер.р. | допусти́лося, допусти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допусти́вшись |
