| | |
| дорахува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дорахува́тися, дорахува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дораху́ймося, дораху́ймось |
| 2 особа | дораху́йся, дораху́йсь | дораху́йтеся, дораху́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дорахува́тимуся, дорахува́тимусь | дорахува́тимемося, дорахува́тимемось, дорахува́тимемся |
| 2 особа | дорахува́тимешся | дорахува́тиметеся, дорахува́тиметесь |
| 3 особа | дорахува́тиметься | дорахува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дораху́юся, дораху́юсь | дораху́ємося, дораху́ємось, дораху́ємся |
| 2 особа | дораху́єшся | дораху́єтеся, дораху́єтесь |
| 3 особа | дораху́ється | дораху́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дораху́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дорахува́вся, дорахува́всь | дорахува́лися, дорахува́лись |
| жін. р. | дорахува́лася, дорахува́лась |
| сер. р. | дорахува́лося, дорахува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дорахува́вшись |
