| | |
| дорегота́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дорегота́тися, дорегота́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дорегочі́мося, дорегочі́мось, дорегочі́мся |
| 2 особа | дорегочи́ся, дорегочи́сь | дорегочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дорегочу́ся, дорегочу́сь | дорего́чемося, дорего́чемось, дорего́чемся |
| 2 особа | дорего́чешся | дорего́четеся, дорего́четесь |
| 3 особа | дорего́четься | дорего́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дорегота́вся, дорегота́всь | дорегота́лися, дорегота́лись |
| жін.р. | дорегота́лася, дорегота́лась |
| сер.р. | дорегота́лося, дорегота́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дорегота́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
