| дору́чни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дору́чни́й | дору́чна́ | дору́чне́ | дору́чні́ |
| родовий | дору́чно́го | дору́чно́ї | дору́чно́го | дору́чни́х |
| давальний | дору́чно́му | дору́чні́й | дору́чно́му | дору́чни́м |
| знахідний | дору́чни́й, дору́чно́го | дору́чну́ | дору́чне́ | дору́чні́, дору́чни́х |
| орудний | дору́чни́м | дору́чно́ю | дору́чни́м | дору́чни́ми |
| місцевий | на/у дору́чно́му, дору́чні́м | на/у дору́чні́й | на/у дору́чно́му, дору́чні́м | на/у дору́чни́х |