| | |
| досвари́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досвари́тися, досвари́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досварі́мося, досварі́мось, досварі́мся |
| 2 особа | досвари́ся, досвари́сь | досварі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досварю́ся, досварю́сь | досваримо́ся, досваримо́сь, досвари́мся |
| 2 особа | досвари́шся | досварите́ся, досварите́сь |
| 3 особа | досвари́ться | досваря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | досвари́вся, досвари́всь | досвари́лися, досвари́лись |
| жін.р. | досвари́лася, досвари́лась |
| сер.р. | досвари́лося, досвари́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досвари́вшись |
